вторник, 13 октября 2020 г.

Методичний словничок



Актуалізація – відтворення в пам’яті учня знань, уявлень, життєвого досвіду, набутих ним раніше.

Аналіз – розкладання, розчленування цілого на частини; здійснюється у двох напрямах: практичної дії та розумової операції.

Асертивність – уміння виразити себе, не принижуючи інших.

Активізація збігається в значенні “посилення діяльності”, але розрізняються сферою вживання і сполучуваністю. Тільки активація використовується в науковому стилі в розумінні “нейрофізіологічний, психічний і хімічний процеси посилення активності організму”, а активізація вживається в значенні “спонукання до дії, більший вияв чогось”; функціонує в діловому мовленні, в суспільно-політичних текстах. Активізація навчального процесу

Бригадно-індивідуальна форма навчання – розроблена у США система навчання математиці, коли індивідуальні заняття поєднуються з роботою в малих групах.

Бригадно-лабораторний метод – поширений у практиці роботи радянської школи 20-х років ХХ ст. метод, який передбачав виконання спеціально  сформованими учнівськими групами (бригадами, ланками) практичних, лабораторних робіт. Завдання, що їх виконували бригади, могли бути як єдиними, так і диференційованими.

Внутрішньопредметна інтеграція - це інтеграція, яка передбачає систематизовані знання всередині одного предмета, спрямованого на «спресування» матеріалу у великі блоки, що веде до зміни структури змісту дисципліни.

Гра – різновид навчальної діяльності, значимість якого полягає не в результаті, а в самому процесі.

Гра рольова – групова гра,  в якій діти беруть на себе різноманітні соціальні ролі за спеціально створених сюжетних умов.

Гра сюжетна – гра, в якій діти відтворюють сюжети із реального життя людей або з художньої літератури.

Ділова гра – імітація  ситуації з моделюванням професійної чи іншої діяльності шляхом гри та заздалегідь повідомленими правилами.

Групова робота на уроці – форма організації навчально-пізнавальної діяльності, за якої учні, об’єднані в малі групи, виконують як спільні, так і диференційовані завдання педагога.

Дебати – техніка залучення присутніх до формально структурованих обговорень суперечливих поглядів на одну й ту саму проблему.

Дискусія – 1) Метод навчання, що передбачає організацію спільної мовної діяльності з метою пошуку ефективного розв’язання певної проблеми. 2) Один із методів розв’язання спірних питань.

Діяльність учня – активна взаємодія із довкіллям, під час якої індивід виступає як суб’єкт, котрий цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим задовольняє свої потреби.

Експлікація – це наукове повідомлення, процес, у реальності якого розкривається зміст повної єдності, а її частини набувають  самостійного існування і можуть відрізнятися одна від іншої, викладення наукової точки зору з теми.

Експрес-проект - задум, ідея, які розкривають сутність задумів і можливостей його практичної реалізації.

Евристичний метод – метод, при якому вчитель організовує участь учнів у виконанні окремих кроків пошуку розв’язання проблеми.

Ефективність навчання – міра досягнення навчальної мети.

Інтерактивні технології – це співнавчання (кооперативне, колективне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб’єктами.

Інтеракція – взаємодія, динаміка між учасниками й учасницями навчання  з використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.

Інтеграція - це, як правило, поступово з'єднання певних частин у ціле

Класифікація – групування предметів або явищ  у класи за найістотнішими ознаками, що лежать в основі подібності або відмінності одного класу понять від іншого.

Компетентність – загальна здатність, здібність, яка ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню.

Компетенція – сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок тощо), які стосуються відповідного кола предметів і процесів та необхідні для продуктивної дії щодо них.

Креативність -  творче сприйняття навколишньої дійсності.

Криголам – структурована, не пов’язана зі змістом теми вправа, призначена розслабити присутніх, познайомити їх один з одним, додати енергії.

Колаж – це включення за допомогою монтажу в твори літератури і мистецтва різностильових об'єктів або тем для посилення загального ідейно-естетичного впливу. Метою створення колажу може бути графічна ілюстрація з яскраво вираженим ефектом несподіванки від поєднання різнорідних матеріалів, стилів, ресурсів.

Колаж – універсальний і багатоступінчатий процес, який передбачає: - відбір матеріалів образотворчого, графічного і текстового ряду; - організацію відібраних матеріалів в блок-колаж, навчальний параграф, що складається в залежності від усієї ієрархії цілей і завдань; - роботу з вивчення предметів і матеріалів блоку-колажу з метою формування адекватного уявлення про ключове поняття, блоку-колажу; - безпосереднє дизайнерське виконання колажу і представлення результатів діяльності.

Мета – очікуваний результат діяльності, спрямований на предмет, за допомогою якої суб’єкт має намір задовольнити ту чи іншу потребу. При визначенні остаточних результатів навчання з конкретної дисципліни мета конкретизується відповідно  до ролі й місця цієї дисципліни у навчальному процесі.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя й учнів, спрямований на розв’язання навчально-виховних завдань.

Методика – сукупність рекомендацій щодо організації та проведення навчального процесу.

Метод проектів – система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за методом проектів чільне місце посідає самодіяльність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість. Проекти можуть мати індивідуальний, груповий чи колективний характер.

Метод навчання в парах змінного складу – (колективний спосіб навчання – КСН) полягає у тому, що об’єднані в пари учні навчають один одного в процесі так званого організованого діалогу. Склад пар постійно змінюється. Учень, вивчивши тему, пояснює її іншим членам групи, і, в свою чергу, слухає пояснення інших. Заняття проводиться без уроків та розкладу.

Міжпредметна інтеграція - синтез фактів, понять, принципів,... з двох і більше предметів;

Модуль – (логічна блок-структура) – самостійний розділ або тема курсу, що розглядає певне фундаментальне поняття, тобто явище, закон, структурний план або групу споріднених питань.

Мотиви – психічне явище, спонукання до виконання тієї чи іншої дії, вчинку.

Мультимедіа – засоби, що передбачають комунікацію, у якій використовуються будь-які комбінації різних засобів, із застосуванням або без застосування комп’ютера. Мультимедійні засоби можуть включати текст, аудіо, музику, звуки, зображення, анімацію й відео, часто вони також включають гіпертекст та гіпертекстові посилання.

Освітня майстерня - це форма навчання дітей і дорослих, котра створює умови для сходження кожного учасника до нових знаннь та нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття.


Для засвоєння можливості спілкуватися в онлайні за допомогою програми «Google Hangouts»

 Для засвоєння можливості спілкуватися в онлайні за допомогою програми «Google Hangouts»

  1. Как пользоваться Google Hangouts? Узнай все достоинства!

      https://www.youtube.com/watch?v=vqPzUcY1DBc

2.Google HangOuts Трансляция. Как Настроить Онлайн Трансляцию?

https://www.youtube.com/watch?v=5N5s2cw2tNc

3.Урок 1. Учимся создавать прямые трансляции в «Google Hangouts» и «Youtube Live» https://www.youtube.com/watch?v=hLWl-jSbgBA

 

4. ScreenStream. Як транслювати екран смартфона до вікна браузера? А.Букач Академія  інформаційного розвитку

ScreenStream. Як транслювати екран смартфона до вікна браузера?


Методичні рекомендації щодо організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти

 Забезпечення дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти вимагає використання певного системотехнічного забезпечення, яке включає:

апаратні засоби (персональні комп’ютери, мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв’язку тощо), що забезпечують розроблення і використання веб-ресурсів навчального призначення, управління навчальним процесом та необхідні види навчальної взаємодії між суб’єктами дистанційного навчання у синхронному і асинхронному режимах;

інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що надає всім суб’єктам дистанційного навчання навчального закладу цілодобовий доступ до веб-ресурсів і веб-сервісів для реалізації навчального процесу у синхронному та асинхронному режимах;

програмне забезпечення загального та спеціального призначення (у тому числі для осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах з відкритими кодами.

Для забезпечення дистанційного навчання, необхідні веб-ресурси навчальних дисциплін (програм), які  можуть містити:

методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо;

документи планування навчального процесу (навчальні програми, навчально-тематичні плани, розклади занять);

відео- та аудіозаписи уроків, лабораторних, практичних занять тощо;

мультимедійні матеріали;

термінологічні словники;

практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

віртуальні лабораторні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування із автоматизованою перевіркою результатів, тестування із перевіркою викладачем;

ігрові інтерактивні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

електронні бібліотеки чи посилання на них;

бібліографії;

дистанційний курс, що об’єднує зазначені вище веб-ресурси навчальної дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм;

інші ресурси навчального призначення.

Перелік веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), необхідних для забезпечення дистанційного навчання, визначається закладом освіти залежно від профілю навчальної дисципліни.

Інструментами спілкування у дистанційному навчанні є:

– Електронна пошта (для організації спілкування викладача й учня, а також учнів між собою);

– Форум з певної проблеми або теми (Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи учнів над проектом, створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкування під час проведення дослідження над вирішенням поставленого для даної групи завдання).

– Чат – спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіовідеочат. Найбільш поширений текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови у дистанційній формі є важливим моментом. Найбільш поширеними на сьогодні є Viber (миттєвий обмін повідомленнями для передання завдань учням для подальшого виконання), Telegram, WhatsApp.

– Відеоконференція – це конференція реального часу в on-line режимі. Вона проводиться у визначений день і в призначений час. Для якісного проведення відеоконференції, як і телеконференції, необхідна її чітка підготовка: створення програм (цим займається мережевий викладач), своєчасна інформація на сайті і розсилка за списком (виконує педагог-куратор). Відеоконференція – один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і викладач знаходяться на відстані. Прикладами сервісів для організації групового веб-консультування на сьогодні є Skype, Google Hangouts.

– Соціальні спільноти. Наприклад, Facebook можна використовувати  для отримання завдань учнями, проведення консультацій, взаємообміну довідковою інформацією, проходження тестів та ін. шляхом організації спільноти.

Розкривати нову тему, давати нові знання, провокувати думки можна також, використовуючи:

тематичний контент Youtube (тематичне відео, короткі ролики, фільми-екранізації, освітні канали, фільми BBC або National Geographic та ін.)

інфографіку; 

аудіо-книги або підкасти, інтерв'ю з цікавими людьми;

youtube-канали викладачів-предметників;

блоги вчителів-предметників (за категоріями) та ін.

Для організації дистанційного та індивідуального навчання в закладах освіти можна також використовувати наступні веб-технології та програмні засоби.

Платформа Moodle – безкоштовна платформа з широкими можливостями кастомізації. Встановлюється тільки на свій сервер. Є безліч плагінів для розширення функціоналу. Вимагає навичок web-розробки для адміністрування.

Платформа Google Classroom – це інструмент, що пов’язує Google Docs, Google Drive і Gmail, допомагає створювати і впорядковувати завдання, виставляти оцінки, коментувати і організовувати ефективне спілкування з учнями в режимі реального часу або в режимі дистанційного навчання. Завдяки платформі Classroom можна організувати проектну роботу, перевернуте навчання, дистанційне навчання.

Веб-додаток Edmodo – освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об'єднавшись навколо процесу навчання у школі.

Платформа LearningApps.org – онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки різноманітних завдань з різних предметних галузей для використанням і на уроках, і позаурочний час, і для малечі, і для старшокласників. Крім того, Learningapps.org надає можливість дистанційного навчання кожному вчителю, адже дозволяє створити набір класів у власному акаунті, ввести дані про учнів, їх профілі, задати пароль для входу та викладати вправи для виконання. 

Платформа Learning.ua – містить онлайн тести, інтерактивні завдання з математики, української мови. 

Платформа Stepik – безкоштовна освітня платформа та конструктор відкритих онлайн-курсів та уроків.

Хмарні сервіси (Office365, Google) для спільної роботи учнів та вчителя.


Інформаційне забезпечення менеджменту освіти


1. Сутність та роль інформації у менеджменті освіти.

2.Класифікація, види та типи управлінської інформації.

3.Інформаційні технології роботи з текстовими документами та базами

даних у менеджменті освіти.

4.Комп’ютерні системи інформаційного менеджменту.

 Мета: сформувати уявлення про значення інформації у менеджменті освіти, надати знання про сутність та класифікацію управлінської інформації та її рівні, сформувати у керівників уміння використовувати інформацію в основних функціях менеджменту та усвідомлення потреби володіти комп’ютерними програмами.

 Ключові поняття: менеджмент, інформація, функції, види, типи, рівні інформації, інформаційне забезпечення, інформаційний менеджмент, засоби масової інформації, інформаційна система організації.

Короткий зміст

Інформація від лат. означає роз'яснення, сукупність відомостей про різні події, явища та факти. За визначенням ЮНЕСКО поняття «інформація» розглядається як «універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, служить провідником знань і думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння і співпраці, затвердження стереотипів мислення і поведінки».

Термін «інформація» вже більше 50 років використовується в журналістиці, математиці, фізиці, хімії, біології та в ряді інших наук. Але особливе місце поняття «інформація» зайняло в довгому ряді соціальних наук – теорії управління, економіці, політиці і т.д..

Інформація – це цінний інтелектуальний ресурс в системі життєзабезпечення суспільства, найважливіша частина його інтелектуальної властивості. Можна сказати, що інформація – це інфраструктура інтелектуальної властивості, бо інтелектуальна власність бере початок з інформації як фундаментальної бази.

Соціальна інформація – відомості про стан соціальної системи, засіб забезпечення інформаційних потреб суспільства на основі застосування інформаційних технологій. Соціальна інформація є змістом мислення людини, а її матеріальний носій – почуте або видиме слово, знак, мова. Першоджерелом соціальної інформації є суспільство: його різні сфери і сторони життя. Інформаційне забезпечення менеджменту полягає у створенні ефективної системи збору, обробки, зберігання і передачі інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Управлінська інформація – це сукупність різних відомостей про діяльність організації, які зведені в певну систему і використовуються в управлінні. У менеджменті соціальної роботи висуваються такі вимоги до інформації, як: достовірність, достатність, повнота відображення ситуації, доступність та оперативність. Джерелами управлінської інформації можуть бути вище керівництво, підлеглі їм керівники та органи управління, засоби масової інформації, її інформаційні системи і т.п. Значну частину часу менеджери приділяють роботі з такими джерелами інформації, як: бухгалтерські звіти, акти про ревізії й перевірки, підсумки аудита, фінансові документи, відомості про рух кадрів, поставки, обсяг виробництва і збут.

Інформація в менеджменті може бути класифікована по ряду позицій:

1. За призначенням (одноцільова, яка зв'язана з рішенням однієї конкретної проблеми; багатоцільова, яка використовується при рішенні декількох найрізноманітніших проблем).

2. За можливістю зберігання (інформація, що фіксується, повинна зберігатися певний час.

3. За ступенем готовності для використання (первинна інформація являє собою сукупність несистематизованих даних, що містять багато зайвого і непотрібного; проміжна інформація складається з відомостей, пройшовши через процес попередньої "очистки" і систематизації, що дозволить вирішити питання про конкретні напрямки і подальше її застосування; кінцева інформація дасть можливість приймати обґрунтовані управлінські рішення).

4. За повнотою інформація буває частковою або комплексною (остання дасть всебічні вичерпні відомості про об'єкт і можливість безпосередньо приймати будь-які рішення; перша на практиці може використовуватися тільки в сукупності з іншою інформацією).

5. За ступенем надійності інформацію можна поділити на достовірну і вірогідну (вірогідний характер може бути зумовлений принциповою неможливістю отримати від існуючого джерела надійні відомості, оскільки наявні засоби не дозволяють цього зробити; неминучими скривленнями при їхній передачі, особливо в умовах ієрархії управлінської структури; розповсюдженням завідомо неправдивих відомостей).

Інформація може бути також класифікована за обсягом, джерелами, засобами передачі і розповсюдження.

У менеджменті застосовуються 7 основних видів інформації. Прийнятий у травні 1992 року Закон України «Про інформацію» визначає ці основні види інформації, джерела та режим доступу до неї. Згідно з цим Законом, основними видами інформації, яка забезпечує діяльність усіх органів державної влади, галузей народного господарства, є:

• статистична;

•масова;

•інформація про діяльність органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

•правова;

•інформація про особу;

•довідково енциклопедична інформація;

• соціологічна.

У міру того, як інформація обробляється, менеджери мають необхідність у різних типах управлінської інформації (загальної, специфічної, контрольної, розподільної і скеровуючої).

Загальна інформація – це та інформація, що виникає випадково або у відповідь на неспецифічні запити чи пошуки. Вона відповідає на питання: «Що ви хочете знати?» або «Чи є що-небудь цікаве?»

 Оскільки загальна інформація є широкою, її важко визначити заздалегідь і складно підтримувати в комп'ютерних системах. Загальна інформація більше використовується на стратегічному рівні, ніж на операційному. Вона не використовується на рівні здійснення угод.

Менеджери освіти на операційному рівні цікавляться щоденним виконанням різних завдань у межах їхніх сфер відповідальності. Вони планують, організовують і контролюють повсякденну роботу всередині освітньої організації. Реєстрація угод і операцій є основою для генерування інформації всередині будь-якої організації. У минулому така реєстрація, проводилася на папері – у головних книгах, на спеціальних картках, у формулярах тощо.

З використанням персональних комп'ютерів обсяги нагромадження такої інформації різко зросли і в освітніх організаціях ця діяльність має бути організована за допомогою комп’ютерних систем.

Здійснення угод цілком зосереджено на специфічній інформації, тобто інформації, що задовольняє особливим вимогам.

Контрольна інформація необхідна для встановлення відхилень від плану, поставлених завдань, причому коли ці зміни не були заздалегідь передбачені.

Розподільна інформація корисна для рішень про те, як розподілити людей, час, устаткування або гроші відповідно до проектів. Коли у менеджера є дані про передбачувані проекти, він повинен вирішити, як розподілити ресурси, що знаходяться в його розпорядженні.

Скеровуюча інформація необхідна, щоб прийняти менеджером соціальної роботи рішення про правильні рішення щодо економічного включення фірми.

Отже, інформація є дуже цінною для управлінського процесу, адже менеджери в соціальних організаціях постійно використовують інформацію різних видів і засобом її аналізу приймають рішення щодо вирішення багатьох соціально важливих проблем суспільства.

В управлінській діяльності інформація являє собою сукупність потрібних відомостей і даних про стан керуючої і керованої систем, а також про стан навколишнього середовища.

Серед методів аналізу документації – використовують: традиційний (неформалізований) аналіз; юридичний аналіз; психологічний аналіз; формалізований метод аналізу документів (контентаналіз).

Традиційний (неформалізований) аналіз – це ланцюг розумових, логічних конструктів, спрямованих на виявлення суті матеріалу, який аналізується і дає змогу уловити основні думки та ідеї, простежує їх генезис, з'ясовує логіку їх обґрунтування, виявляє логічні зв'язки і логічні суперечності між ними.

У традиційному аналізі розрізняють:

Зовнішній – це аналіз "історичного контексту" документа, тобто аналіз контексту документа і всіх тих обставин, які супроводжували його появу.

Мета зовнішнього аналізу – визначити вид документа, його форму, час і місце появи, те, хто був його автором та ініціатором, які цілі ставились при його створенні, наскільки він є надійним і достовірним, яким є його контекст.

Внутрішній аналіз – це дослідження змісту документів. По суті, вся робота соціального працівника спрямована на проведення внутрішнього аналізу документа, який включає виявлення різниці між фактичним і літературним змістом, установленням компетенції автора документа у справах, про які він висловлюється, виявлення його особистісного ставлення до фактів, які описуються у документі.

Окремі види документів, через свою специфіку, потребують спеціальних методів аналізу і залучення до їх виконання спеціалістів різних галузей знань.

Юридичний аналіз застосовується для всіх юридичних документів. Його специфіка полягає передусім у тому, щоб правильно вживати й інтерпретувати юридичну термінологію.

Психологічний аналіз застосовується, як правило, при розгляді особистих документів. Його основне завдання – аналіз психологічного стану клієнта, його емоційного настрою.

Формалізований метод аналізу документів, або контентаналіз. Це метод якісно-кількісного аналізу документів. Сутність його полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Потенційними об'єктами контентаналізу можуть бути різноманітні документальні джерела, які містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постанови, матеріали нарад, статті в засобах масової інформації та ін. Його використання є доцільним, якщо потрібен високий ступінь точності, об'єктивності аналізу матеріалу або якщо цей матеріал значний за обсягом і не систематизований. Засвоївши різні методи аналізу документів, соціальний працівник може зробити висновок про актуальність певної соціальної проблеми, аналізуючи матеріали місцевих засобів масової інформації.

Терміном «управлінські інформаційні системи» іноді визначали всі типи інформаційних систем, але тут він використовується, щоб показати специфічний тип інформаційної системи. Управлінська інформаційна система (УІС) є інтегрованою звітною системою, спеціально призначеною для допомоги менеджерам у плануванні, здійсненні й контролі діяльності організації. Вона готує звіти на основі даних, отриманих з багатьох систем здійснення операцій і з зовнішнього оточення організації. УІС звичайно призначається для концентрації відібраних даних із систем здійснення угод і операцій та зовнішніх джерел, щоб зробити ці дані більш придатними для інформаційних менеджерів.

УІС адресуються до проблем, які відомі й зрозумілі заздалегідь (такі проблеми структуровані). Тому заздалегідь може бути визначена відповідна необхідна інформація, спроектовані звіти і написані програми. Ці системи функціонують на періодичній основі, наприклад, надання, щомісячних звітів про доходи і витрати. Багато менеджерів мають персональні комп'ютери, за допомогою яких вони можуть одержати деякі звіти в будьякий час протягом дня.

УІС мають тенденцію до того, щоб обмежуватися «тільки читанням» даних, якими не можна маніпулювати. 

Наприклад, менеджер не може використовувати УІС, щоб одержати запроектовані цифри доходів і втрат або щоб знайти різні рішення, засновані на різних обсягах продаж. Це обмеження не скасовує цінність УІС. Оскільки менеджери соціальної роботи відчувають потребу в періодичній інформації, УІС є важливим інструментом для забезпечення регулярних звітів, що підвищують ефективність управлінського планування і контролю.

Багато проблем, з якими зіштовхуються менеджери, не очікуються, тому УІС не підходять для їх вирішення. Через це, багато систем, що один раз були названі управлінськими інформаційними системами, перетворилися на системи підтримки рішень (СПР).

Системи підтримки рішень – це комп'ютерні системи, що допомагають прийняттю рішень, пов'язаних з неструктурованими проблемами, шляхом взаємодії з даними й аналітичними моделями. СПР сфокусовані саме на рішеннях: спираються на гнучкість, адаптивність і є обмеженими інструментами, що призначені для контрольних, розподільчих і скеровуючих рішень.

СПР допомагають особі, яка приймає рішення, а не замінюють їх. Вони призначені для допомоги у вирішенні проблем, у яких немає окреслених рішень і які висувають високі вимоги до осіб, що приймають такі рішення.

СПР розширюють можливості менеджера в маніпулюванні даними під час пошуку рішень. Система підтримки рішень довела корисність у забезпеченні підтримки для аналізу даних, використовується у прийнятті контрольних і розподільчих рішень.

Інформаційні системи далеко не завжди відразу придатні для використання, і менеджери часто повинні створювати індивідуальні інформаційні системи. Життєвий цикл побудови інформаційних систем включають певні стадії розвитку.

Визначальна стадія – дає можливість окреслити кількість даних у інформаційних системах.

Стадія розвитку передбачає – логічного системного проекту – щодо способу збирання даних, використання їх та звітів, які видаватиме система.

Із завершенням логічного, системного проекту закінчується і визначальна стадія.

Стадія встановлення і впровадження в дію показує, як просувається інформаційна система від розробки до застосування проекту в управління організацією.

Процес становлення і впровадження системних проектів в дію дозволяє переміщувати комп'ютерні програми з комп'ютерних бібліотек, якими користуються програмісти, у комп'ютерні бібліотеки, якими користуються в процесі реальної роботи системи. Цей процес також може включати фізичну установку нових терміналів або комп'ютерів.

Методичний словничок

Актуалізація – відтворення в пам’яті учня знань, уявлень, життєвого досвіду, набутих ним раніше. Аналіз – розкладання, розчленування цілого ...